Як замовити

(З книги Холопова А.П. «Грязелікування») Лікувальні грязі — складний природний біохімічний комплекс, що надає різнобічний вплив на організм людини. Грязі, немов гарна шуба, довго утримують тепло і поступово (під час процедури) віддають його хворому. Коли вогнище запалення розігрівається грязьовим коржом — судини починають розширюватися і далі лікування йде по накатаній «колії»: покращується крово- і лімфоток, з місць запалення розганяються шлаки, організм очищується і больові відчуття йдуть на спад.

Лікувальні грязі сприяють покращенню в організмі обмінних процесів. До хворого місця починають надходити поживні речовини. Лікувальні грязі містять масу біологічних речовин, які проникають через шкіру у внутрішні органи та кісткові тканини. Справа в тому, що метали, вітаміни, гормони, органічні сполуки та біогенні стимулятори, що містяться у лікувальних грязях, є фізіологічними подразниками нервової системи. Вони стимулюють мозковий шар надниркових залоз, діяльність гіпофіза, щитовидної залози, сім’яників та яєчників, утворюють біологічно активні речовини (типу гістаміну, ацетилхоліну, серотоніну).

Грязелікування у багатьох асоціюється із зануренням у ванну, переповнену брудом. Насправді ж, треба бути надзвичайно здоровою людиною, щоб витримати таке навантаження на серце! Сучасні методики грязьових процедур щадніші: аплікації наносяться тільки на потрібну область. Локальне лікування теж дуже ефективне, а навантаження на організм загалом менше.

4.1. Грязьові аплікації – з книги А.П. Холопов. «Грязелікування». Грязева аплікація – класичне грязьове лікування, яке проводиться на курортах з XIX століття. Процедуру проводять на кушетці, бажано зі штучним підігрівом (за рахунок електричного обігрівача або гарячої проточної води) для збереження заданої температури аплікації. На кушетці розкладають сукняну або байкову ковдру, на яку кладуть клейонку, а на неї полотнище (грязеве простирадло). На простирадло накладають лікувальні грязі заданої температури, шаром товщиною 4-5 см. Хворий лягає на грязьовий коржик, потім його обмазують шаром грязей товщиною не менше 4 см.

Після цього хворого послідовно загортають простирадлом, клейонкою і ковдрою. Зверху додають ще одну ковдру, яку підвертають під хворого з боків і під ноги (якщо аплікація захоплює ноги). Робиться це для того, щоб грязі протягом усього часу проведення процедури (15-20 хв) зберігала по можливості початкову температуру.

Грязі для аплікацій мають бути такої консистенції та в’язкості, щоб не сповзати з хворого та за можливості не вичавлюватися з-під нього.

Під час проведення процедури за хворим спостерігає медична сестра, яка контролює пульс і дихання. Після завершення процедури хворий обмивається під душем температурою 36-37° С і відпочиває 40-60 хв.
У ФРН у зв’язку з економною витратою цінних курортних ресурсів запропоновано такий підхід до дозування грязьових аплікацій. Згідно зі встановленими правилами проведення грязьових аплікацій товщина шару грязей має становити 5 см і більше (температура бруду 45-50° С, тривалість аплікації 10-30 хв). Зазначена товщина шару бруду розрахована на теплове депо, що забезпечує необхідний термічний ефект впливу.
Швидкість охолодження шару грязей залежить від його якості та теплопровідності. Так, вулканічні грязі (фанго) охолоджуються вдвічі швидше за торф’яні. Тому товщина коржа з вулканічних грязей має бути більшою, ніж торф’яних. При дозуванні кількості грязьової маси слід орієнтуватися на масу тіла хворого і зазначені властивості грязі.
Періодичність призначення процедур залежить від вихідного стану хворого, тяжкості перебігу хвороби. Лікування може проводитися за інтенсивним методом — 2-3 дні поспіль і 1 день перерва, на курс 15-8 процедур. Е. Ф. Левицький зі співавт. (1996) пропонують грязелікування проводити за укороченим інтенсивним курсом, за яким 10 процедур відпускають щодня, без перерв у лікуванні. Таке лікування добре переносили хворі на виразкову хворобу. Однак щодо хворих на остеоартроз і хронічний бронхіт потрібно було проводити відбір на укорочені курси, оскільки в них часто виникали бальнеореакції легкого ступеня вираженості.
Зазвичай лікування призначають середньої інтенсивності — через день, усього 10-12-14 процедур. Лікування малої інтенсивності мітигованого характеру призначають ослабленим хворим, із середньою вагою перебігу захворювання, у разі виникнення бальнеологічних реакцій — процедури через два дні, на третій, усього 8-10 процедур. Тривалість процедури становить від 10 до 20 хв, рідше до 30 хв.
У процесі проведення грязелікування з боку організму пацієнта має відбуватися постійна перебудова адаптаційних механізмів з метою їхнього тренування і стійкості до несприятливих зовнішніх впливів. Цьому сприяють фазові реакції метаболічних та імунологічних систем організму.
Причому найбільші зміни В. А. Поберською (1997) визначено після трьох грязьових процедур. За монотонного режиму відпуску процедур із середини курсу розвивається фаза резистентності. Тому, з огляду на стан організму і тяжкість перебігу захворювання, необхідно раціонально змінювати умови проведення та розміщення процедур у бік збільшення їхньої навантажувальності.
Ефективність грязелікування багато в чому визначається температурою грязьової аплікації. Використовують такі температури грязьових аплікацій:
— високі (44-46° С) — зазвичай при дистрофічних захворюваннях на обмежені ділянки тіла (суглоби, локальний відділ хребта);
— помірні (40^2° С) — найпоширеніші за захворювань, що перебувають у фазі ремісії;
— низькі (36-38° С) — при захворюваннях зі зниженою адаптаційною функцією організму, ослабленим і виснаженим хворим;
— слабохолодні (34-36° С) — призначають хворим у разі недостатньо компенсованого стану або в разі залучення до патологічного процесу вегетативно-судинної системи;
— холодні (до 20° С) — у разі поганої переносимості підвищеної температури бруду.
Через фізико-хімічні особливості лікувальних грязей аплікації з мулових сульфідних і кислих торфів проводять за нижчих температур (на 2-3° С), ніж аплікації з прісноводних торфів, сапропелю і сопкових грязей, температура яких сягає 44-46° С.
Біологічні, нейрорефлекторні, біохімічні та інші відповідні реакції організму залежать від інтенсивності дії грязелікувальних процедур. Так, у хворих на деформувальний артроз грязелікувальні процедури температури 38°С підвищують еластичність судинної стінки, знижують тонус судин, поліпшують кровонаповнення тканин. При цьому зменшується або ліквідується мікроелементний дисбаланс: знижується підвищений вміст міді та алюмінію в сироватці крові й підвищується кількість марганцю та кремнію.
Нормалізація порушеного мікроелементного метаболізму під впливом відносно низької температури грязьових аплікацій призводить до відновлення трофічних процесів у клітинах і міжклітинній речовині сполучної тканини синовіальної оболонки та суглобового хряща.
У хворих під впливом грязьових аплікацій температури 44° С, як правило, порушується регуляція периферичного кровообігу, не відновлюється порушений мікроелементний дисбаланс, сповільнюється відновлення трофічних процесів.
Грязьові аплікації бувають загальні та місцеві, обмежені за площею.

Нині практично рідко застосовують загальні грязьові аплікації, коли лікувальну грязь накладають на все тіло, за винятком ділянки серця і голови. Широко використовують місцеві аплікації, за яких лікувальну грязь накладають на певну частину тіла: на ділянку кистей («рукавички»), стопи й гомілки («шкарпетка», «чобіток»), тазу й верхніх частин стегон («труси»), тазу та ніг («штани»), тазу та однієї ноги («напівштани»), грудної клітини та рук («куртка»), половини грудної клітини та руки («напівкуртка»), а також на ділянку живота, проекції окремих органів (шлунок, печінку, кишківник та ін.). ).
Існують такі методики аплікаційного грязелікування:
— місцеві (фокальні), коли аплікація накладається безпосередньо
на осередок ураження;
— парафокальні — лікувальну грязь накладають поруч із вогнищем ураження, щоб уникнути загострення патологічного вогнища;
— сегментарно-рефлекторні, коли грязьову аплікацію накладають на проекцію відповідного спинно-мозкового сегмента.
Приклади приватних сегментарно-рефлекторних методик. Так, вплив на шийно-комірцеву ділянку забезпечує зміну всіх видів обміну, мозкового кровообігу, стимуляцію трофічної функції мозку. У зв’язку з цим комірцеву методику використовують у разі запальних процесів у мозковій речовині та її оболонках (арахноїдити, енцефаліти, менінгіти тощо), за різних вегетативно-трофічних розладів на шкірі обличчя, шиї, верхніх кінцівках. Вона забезпечує розсмоктування інфільтратів, розм’якшення рубцевих спайок. У цих умовах змінюється кровопостачання головного мозку, його функціональна активність і рефлекторна діяльність. Встановлено двофазність відповідних реакцій. Перші сім аплікацій на шийно-комірцеву зону пригнічують функціональну діяльність висхідної активувальної системи ретикулярної формації, надаючи гальмівний ефект на кору головного мозку. Наступні — призводять до поступового розгальмовування коркових зон, що пояснюється підвищеним виділенням глюкокортикоїдів.
Грязьовий «бюстгальтер» — сегментарно-рефлекторний спосіб впливу на органи малого тазу, що призводить до скорочення мускулатури і судин матки (засіб, що зупиняє маткову кровотечу). У жінок при цьому збільшується вміст мамміну в грудній залозі, що підвищує скоротливу здатність матки. Ця методика також гарна за захворювань сечового міхура й прямої кишки, спричинених м’язовою та судинною дистонією цих органів як у жінок, так і в чоловіків. Її також призначають у разі захворювань передміхурової залози, сім’яних пухирців.
Застосовують методику поєднаного впливу із сегментарно-рефлекторної зони й на ділянку патологічного вогнища. Наприклад, у разі захворювання шлунка грязьову аплікацію накладають на епігастральну ділянку і відповідний спинно-мозковий сегмент або на шийно-комірцеву зону.
Методика реперкусивного впливу має рефлекторну природу (мета-мірний рефлекс). Реперкусивний рефлекс включає відображені зміни в межах одного сегмента з протилежного боку: коли грязьову аплікацію накладають, наприклад, на праву кінцівку, то на лівій виникають зміни в перебігу патологічного процесу.

Зараз існує безліч способів боротьби з целюлітом.
Грязі мають різні цілющі властивості, вони чинять найбільш виражену антицелюлітну дію, натягуючи тканини й усуваючи в них застій.
Високий вміст мінеральних солей, мікроелементів особливо помітно посилює жировий обмін у тканинах, тому — за відповідного харчування — жирові відкладення і шлаки швидше розщеплюються і виходять з організму.
Велике значення в грязьових процедурах має температурний фактор. Він, зокрема, чинить відомий вплив на температуру тіла, яка може підвищитися на 1°С і більше. Ця дія грязей відіграє важливу роль у розв’язанні нашої проблеми, тому що тепло, як відомо, сприяє розтопленню жиру і виведенню надлишків води з тканин.
Грязь так само чинить механічний тиск на шкіру, на поверхнево розташовані судини, що можна розглядати певною мірою як масаж.
Унаслідок цього поліпшуються кровообіг, відтік лімфи, підвищується тонус шкіри, спалюються жир і калорії, збільшується виведення шлаків з організму, прискорюються метаболічні процеси, а найголовніше — спостерігається приплив позитивних емоцій і поліпшення настрою.
Можна також вказати на електричний вплив лікувальної грязі, зумовлений струмами, що виникають між шкірою і грязьовою масою. На думку деяких учених, діючим початком у грязі є так звані біогенні стимулятори, які виробляються перед загибеллю тварин і рослинних організмів, що населяють грязьові родовища, і що сприяє активізації всіх життєвих процесів у нашому організмі та підвищенню обміну речовин.
Лікувальна грязь, діючи через нервові закінчення шкіри, чинить рефлекторний вплив на багато органів і систем організму людини, зокрема й на функцію залоз внутрішньої секреції, тим самим спричиняючи посилення обміну речовин.
А це має велике значення не тільки у розв’язанні проблеми целюліту, а й зайвої ваги.
Поряд із загальним впливом грязьові процедури чинять також і місцеву дію. Однією з них є поліпшення циркуляції крові, тобто збільшення припливу крові до шкіри і прилеглих органів, а отже, і посилення місцевого кровообігу. А з посиленням кровообігу збільшується надходження кисню до клітин і тканин.

При цьому підвищується ефективність виведення з клітин і тканин проміжних і кінцевих продуктів обміну речовин — шлаків і різних токсинів, а також рідини, що заповнює простір між органами і тканинами. Це сприяє відтворенню й оновленню клітин. Крім цього, відбувається відтік і видалення надлишкової рідини, зокрема з боків і стегон.
У результаті цього в’яла, тьмяна, нееластична, холодна на дотик шкіра рожевіє, стає пружною та еластичною, набуває природного здорового кольору. А «апельсинова скоринка» починає розгладжуватися.
Обгортання з брудом у разі целюліту.
Хочемо зробити акцент на необхідності застосування поліетиленової плівки — це підвищує тепловий ефект. Шкіра під нею зігрівається, кровообіг і циркуляція лімфи істотно зростають, пори шкіри розкриваються, тому збільшується відтік рідини і шлаків, що скупчилися в клітинах і міжклітинному просторі.
Можна використовувати відвари різних трав, таких як ромашка, чистотіл, плющ, польовий хвощ. Це сприяє посиленню ефекту. Так, наприклад, польовий хвощ стимулює шкіру, сприяє її пружності та еластичності.

    Обгортання з грязями.
   Спосіб застосування. Нанесіть м’яким пензлем товстий шар грязей на проблемні місця. Поверх цього шару накладіть поліетиленову плівку або вологонепроникний папір. Тривалість таких процедур 15-20 хв, потім змивають під душем.
Рекомендується 10-12 процедур через день.

 Обгортання з лікувальними грязями на відварі польового хвоща.
Потрібно: 300 г лікувальної грязі, 200 мл гарячої води, 2 ст. л. трави польового хвоща, поліетиленова плівка.
Спосіб приготування. Залийте траву окропом і настоюйте 15-20 хв. Змішайте відвар із грязями до однорідної маси.
 Спосіб застосування. Нанесіть м’яким пензлем тонкий шар грязьової маси на проблемні місця. Поверх цього шару накладайте поліетиленову плівку. Потримайте 25 хв, потім змийте під душем.
Курс лікування — 10-12 процедур. Рекомендується 2-3 курси з інтервалами в 3 тижні.

 Обгортання з лікувальними грязями та відваром ромашки.
Ромашка, як відомо, чинить ранозагоювальну та протизапальну дію, сприяє епітелізації та регенерації тканин, роблячи шкіру м’якою і шовковистою. Оскільки целюліт — це запалення сполучної тканини, зокрема підшкірної клітковини, що виражається, зокрема, у здутті шкіри, ромашка, знімаючи запальний процес у тканинах, посилює антицелюлітну дію грязей на шкіру.
 Потрібно: 25 г сухих квіток ромашки, 250 мл окропу, 300 г грязей, поліетилен.
   Спосіб приготування. Залийте окропом ромашку і настоюйте 30 хв. Потім змішайте відвар із грязями до консистенції густої сметани. Нанесіть кашку на плівку або вологонепроникний папір тонким слоєм.

Спосіб застосування. Оберніть проблемні місця плівкою на 30 хв. Змийте під душем.

   Робіть обгортання 1-2 рази на тиждень протягом місяця. За бажання курс можете повторити через 2-3 місяці.

   Обгортання з лікувальною гряззю та медом.
   Потрібно: 250-300 г рідкого меду, 450-500 г грязей, вологонепроникний папір.
   Спосіб приготування. Змішайте мед із брудом до отримання однорідної маси. Нанесіть на папір тонким шаром.
   Спосіб застосування. Обкладіть папером проблемні місця. Тривалість процедури становить 40-60 хв, потім змийте під душем.
Проводьте таку процедуру 1-2 рази на тиждень.

 Аплікація з лікувальною гряззю, медом і гліцерином.
Потрібно: 50 г рідкого меду, 30 г гліцерину, 100 г лікувальної грязі, поліетилен.
   Спосіб приготування. Змішайте мед, грязь і гліцерин до однорідної маси тістоподібної консистенції.
   Спосіб застосування. Нанесіть масу на проблемні зони і поверх цього шару покладіть поліетилен. Тривалість процедури — 20 хв, потім змийте теплою водою.
Проводьте аплікації через 1-2 дні протягом 2 тижнів.